Меню

Плоскостопість, "кісточка" на нозі

Повний спектр ортопедичних послуг: від діагностики, до повного одужання

Стопа людини схильна до досить великих навантажень. проте в процесі еволюції придбала форму, що дозволяє рівномірно розподіляти навантаження ваги тіла. Кістки стопи з'єднані між собою капсулою суглобів, міцними міжкістковими зв'язками, утворюючи її склепіння і забезпечуючи амортизаційну функцію при ходьбі і бігу. У нормі стопа дорослої людини спирається на три точки - п'ятковий бугор, голівку першої та п'ятої плеснових кісток.
Точки опори стопи:
1 (2).jpg          
При ходьбі стопа збільшується по довжині на 1,5 см і розширюється до 1,7 см. Вага тіла людини має при цьому велике значення: чим більше вага, тим більше навантаження на всі відділи стопи і, відповідно, тим більше виражена плоскостопість. Зустрічається плоскостопість в 20 разів частіше у жінок ніж у чоловіків, що пов'язано з носінням взуття на високих підборах, взуття, що здавлює передній відділ стопи.
      
Під плоскостопістю розуміють статичні деформації стопи, що супроводжуються зниженням її фізіологічних зведень. Виділяють поперечне і поздовжнє склепіння стопи, утворене системою трьох арок: внутрішньою (1), передньою (2) і зовнішньою (3).
Поздовжнє і поперечне склепіння стопи
2 (3).jpg3 (3).jpg
Відповідно розрізняють поперечну (сплощення по ширині) і поздовжню плоскостопість (сплощення по довжині), а також поєднання обох форм.

Статичні деформації - це зміни архітектоніки стопи, зміна положення стопи в різних площинах з подальшим порушенням її основних функцій. Власне захворювання стоп часто бувають викликані саме їх статичними змінами. Найбільш характерні статичні деформації:
  • поздовжня плоскостопість - сплощення внутрішнього поздовжнього зводу стопи без відхилення від вертикальної осі і ознак змін поперечного зводу. Зменшення висоти поздовжнього склепіння зустрічається практично у всіх вікових групах.
  • плосковальгусні стопи - сплощення поздовжнього склепіння зі збільшенням навантаження на внутрішній край стопи і зміщенням щодо вертикальної осі досередини. Найбільш поширена деформація дитячого віку. У зрілому віці призводить до артрозу суглобів періталларного зчленування, викривлення 1-го пальця;
  • плосковарусні стопи - сплощення поздовжнього склепіння зі збільшенням навантаження на зовнішній край стопи і зміщенням щодо вертикальної осі назовні. Зустрічаються виключно у дорослих;
  • порожні стопи - різке збільшення висоти поздовжнього склепіння без відхилення від вертикальної осі. Зустрічаються переважно у жінок. Порожні стопи - фактор ризику щодо розвитку п'яткової шпори або поперечної плоскостопості;
  • половальгусні стопи - збільшення висоти поздовжнього склепіння з відхиленням від вертикальної осі досередини. Така деформація часто розвивається у дітей в період ростового стрибка, призводить до формування вторинної поздовжньої плоскостопості;
  • половарусні стопи - збільшення висоти поздовжнього склепіння з відхиленням від вертикальної осі назовні, зсув навантаження на зовнішній край стопи. Деформація розвивається як у жінок, так і у чоловіків з високим поздовжнім зводом. Часто половарусні стопи формуються на тлі парезу малогомілкового нерва в зв'язку з перенесеним інсультом, радикулоневритом і т. д.;
  • поперечна розпластаність стоп – віялоподібна розбіжність плесневих кісток, що супроводжується збільшенням поперечного розміру стопи. Розпластаність переднього відділу може виникнути під час вагітності на тлі зміни гормонального фону, в результаті неадекватного фізичного навантаження, у дітей внаслідок фіброзної дисплазії. Поперечна розпластаність є і самостійною формою статичної деформації, і симптомом, що зустрічається в інших видах статичних змін.
Найбільш ранні прояви плоскостопості - підвищена стомлюваність ніг, іноді набряклість, особливо до кінця робочого дня. Взуття здається тісним, незручним, на стопах утворюються болючі мозолі. Як тільки стає важко ходити, людина намагається позбутися мозолів. Але цей захід полегшення, як правило, не приносить. На місці видалених швидко утворюються нові мозолі, часто більш болючі.
А тим часом плоскостопість прогресує: голівка першої плеснової кістки виступає всередину, на ній утворюється змозолілість, великий палець відхиляється назовні.

Домогтися ефективних результатів лікування в таких випадках нелегко.

У нормі на рентгенограмі в прямій проекції з навантаженням 1 плюсне-фаланговий кут (кут між віссю 1 плеснової кістки і віссю проксимальної фаланги 1 пальця) не повинен перевищувати 15˚, а 1 міжплесневий кут (кут між віссю 1 і 2 плесневою кісткою) повинен бути менше 8˚, дистальний метатарсальний артикулярний кут - до 10˚.

Ось чому при появі початкових ознак сплощення стопи треба неодмінно звернутися до хірурга-ортопеда. Перш за все він порекомендує підібрати по нозі взуття, в яке можна вкласти супінатори - спеціальні устілки, які підтримують природну висоту склепінь стопи, або придбати ортопедичне взуття.

Утворення і зростання мозолів можна запобігти лише в тому випадку, якщо вдасться усунути тиск взуття на мозоль: на устілці відповідно до місця і величини мозолі вирізати отвір, або накладати на область мозолі вирізані з фетру або повсті порожнисті кружечки.

Консервативне лікування поперечної плосткостопості включає:
  • спеціальну гімнастику, 
  • носіння індивідуальних ортопедичних супінаторів (устілок), 
  • для жінок - обмеження носіння модельного взуття на високих підборах. 
Зміцнити м'язово-зв'язковий апарат можна за допомогою лікувальної гімнастики, але за умови, якщо робити її щодня, систематично.
Спеціальні вправи краще виконувати вранці, поки м'язи не стомлені. Повторювати кожну вправу слід по 10-12 разів. Дихання, крім вправ 17 і 20, довільне. Протягом дня корисно ходити на носках, на зовнішніх краях стоп, а людям молодим ще й бігати, стрибати.

Комплекс вправ від плоскостопості

Сидячи на стільці
  1. Вихідне положення (в. п.) - ноги на ширині ступні. Згинати й розгинати пальці ніг.
  2. В. п. - те ж саме. Згинати і розгинати стопи (фото 1).
  3. В. п. - те ж саме.Спиратися поперемінно на зовнішній край то однієї, то іншої стопи.
  4. В. п. - те ж саме.Піднімати і опускати великий палець то однієї, то іншої ног4 (3).jpg
  5. В. п. - пальці ніг разом, п'яти нарізно. По черзі піднімати стопи (фото 3).
  6. В. п. - те ж саме. Пальцями і передньою частиною підошви однієї ноги ковзати від низу до верху по передньо-внутрішній поверхні гомілки іншої ноги (фото 4). Те ж - іншою ногою.            5 (3).jpg
  7. Повторити вправу 6, захопивши попередньо пальцями ковзної ноги шматок тканини (фото 5).
  8. В. п. - як у вправі 5. Не відриваючи стопи від підлоги, зводити і розводити пальці ніг, п'яти залишаються на місці.
  9. В. п. - стопи поруч. Згинаючи пальці, спиратися ними на підлогу (фото 6). 6 (4).jpg
  10. В. п. - спертися на м'яч однією стопою. Катати його круговими рухами. Те ж - іншою ногою.
  11. В. п. - затиснути м'яч внутрішніми краями стоп. Піднімаючи одну стопу вгору, а іншу, опускаючи вниз, перекочувати м'яч.
  12. В. п.  - як у вправі 1. Покласти біля ніг довгий шматок тканини і пересувати його пальцями ніг у напрямку до п'ят.
  13. В. п. - те ж саме. Захоплювати пальцями однієї, потім іншої ноги розсипані по підлозі ґудзики.
  14. В. п. - наступити обома ногами на качалку. Катати її вперед і назад. стоячи.
  15. В. п. - ноги на ширині ступні. Підніматися і опускатися навшпиньки.
  16. В. п. - те ж. Зводити і розводити пальці ніг, п'яти залишаються на місці.
  17. В. п. - ноги разом, руки вздовж тулуба. Присісти до максимуму - руки вперед - видих; встати, руки вздовж тулуба - вдих.
  18. В. п. - ноги на ширині стопи. Ходьба на місці, наступаючи на лежачу на підлозі качалку середньою частиною то однієї, то іншої стопи.
  19. В. п. - стоячи на шматку тканини. Зібрати тканину з допомогою пальців ніг до середини стопи (фото 7).
  20. В. п. - стоячи на качалці. Виконати вправу 17 (фото 8). 7 (2).jpg
  21. В. п. - ноги на ширині стопи. Встати на брус передньою частиною стопи і пальцями. Те ж - іншою ногою (фото 9). Сидячи на килимку на підлозі.
  22. В. п. - ноги зігнуті в колінах. Розводячи коліна і притискаючи їх до підлоги, з'єднувати стопи (фото 10).  8 (2).jpg
Виготовлення та носіння індивідуальних ортопедичних устілок є важливим лікувально-профілактичним заходом у пацієнтів, які страждають статичними деформаціями стопи. Індивідуально виготовлена устілка забезпечує корекцію, нормалізацію і підтримку склепінь стопи.

При стійких деформаціях стопи показано оперативне лікування. Описано близько 130 операцій при вальгусному відхиленні 1 пальця стопи. Вибір оперативного втручання в кожному конкретному випадку принципово залежить від тяжкості деформації, конгруентності 1 плюсно-фалангового суглоба, наявності його підвивиху.
В нашому медичному центрі виконують операції при статичних деформаціях переднього відділу стопи включно з операціями на м'яких тканинах (латеральний реліз з усуненням підвивиху сесамоподібних кісток, операція Мс Bride), а також операції на кістковому апараті (остеотомія 1 плеснової кістки: операції Shede, Сhevron, Scarf ; клиноподібна остеотомія проксимальної фаланги 1 пальця - операція Akin); для усунення молоткоподібної деформації 2-3 пальців виконується остеотомія Weil з укороченням і резекцією кісткової тканини з метою підняття голівки (для усунення болючих натоптишів) і формування поперечного склепіння.
Оперативне лікування, як правило, включає одночасно кілька процедур для корекції всіх компонентів деформації стопи.
Остеотомія Сhevron:
9 (1).jpg
Остеотомія Scarf:
10.png
Остеотомія Akin:
11 (1).jpg
Остеотомія Weil:
12.jpg
В нашому центрі найбіль часто виконується остеотомія Scarf, її переваги -
  • досить велика площа дотику уламків 1 плеснової кістки, 
  • їх стабільна міжфрагментарна фіксація гвинтами, 
  • можливість корекції довжини 1 плеснової кістки і дистального метатарсального артикулярного кута.
Все це дозволяє здійснювати ранню реабілітацію без гіпсової іммобілізації та додаткового опору. Перетин кістки і резекція екзостозних розростань проводиться з допомогою медичної осцилюючої пилки. Фіксація кісткових фрагментів проводиться мікрогвинтами і спицями.

У післяопераційному періоді для ходьби використовується спеціальне взуття - туфлі Барука (з клиноподібною підошвою) (див. мал. нижче), яка розвантажує передній відділ стопи.
13 (1).jpg

Повне навантаження на оперовану кінцівку можливе через 5-7 тижнів після операції.

При плоско-вальгусній деформації стопи виконують введення імпланта в тарзальний синус, який блокує надлишкову пронацію і стабілізуює підтаранний суглоб, при цьому не заважаючи нормальним рухам в ньому. Імплант видаляється після припинення росту в разі використання у дітей, в термін від 15-18 місяців, у дорослих - при наявності скарг на болі в області тарзального синуса.
14.jpg15.jpg
Своєчасне оперативне лікування з впровадженням імпланта в тарзальний синус дозволяє відновити нормальний поздовжній звід стопи, попереджає розвиток незворотних артрозних змін в зчленуваннях передплесні, що супроводжуються больовим синдромом і стійкими порушеннями функції нижньої кінцівки.

Замикання (артродез) суглобів, утворених передплюсневими кістками (таранною, п'ятковою, човноподібною, кубовидною) при важких запущених випадках плоско-вальгусної деформації з артрозом в вищевказаних зчленуваннях, є оперативним втручанням, яке дозволить безболісне пересування пацієнтові.

ДОВІРТЕ ТУРБОТУ ПРО СВОЄ ЗДОРОВ'Я ПРОФЕСІОНАЛАМ!

Замовити дзвінок

Тема форми

Записатися на консультацію

Переваги лікування в ортопедії Руслана Сергієнка

  • 10 років на ринку медичних послуг України
  • > 25 років досвіду у провідних фахівців
  • Ганна Вовченко та Руслан Сергієнко - лідери думки серед ортопедів
  • > 150 000 консультацій
  • > 7 500 операцій
  • Всі види знеболення
  • Операційний блок - за світовими стандартами
  • Всі ліки і матеріали в наявності
  • Одномісні палати
  • Триразове харчування
  • Післяопераційна реабілітація
  • Прозорість ціноутворення

Відправити

Цей веб-сайт використовує файли cookie, щоб ваше користування сайтом було зручнішим.
Дізнатися більше про файли cookie та з Політикою використання cookies. Натискаючи ОК, ви погоджуєтесь з нею.