Перелом вінцевого відростка ліктьової кістки
Повний спектр ортопедичних послуг: від діагностики, до повного одужання
Травматичні пошкодження ліктя, особливо пов'язані з вивихом, можуть привести до нестабільності ліктя, пошкоджуючи не тільки кісткові структури, а й м'які тканини.
Вінцевий відросток ліктьової кістки - одна з кісткових структур, яка може бути зламана і грає важливу роль в стабільності ліктя після вивиху.
Переломи вінцевого відростку є відносно рідкісними травмами, зустрічаються приблизно у 2-15% пацієнтів з вивихом передпліччя. Вони часто виникають при травмі, що зветься «жахливою тріадою ліктя», яка включає в себе вивих ліктьової кістки, перелом голівки променевої кістки, а також перелом вінцевого відростка.
Анатомія ліктя
Ліктем є суглоб з обертовими і шарнірними компонентами. Він складається із зчленувань між плечовою, ліктьовою і променевою кістками. Шарнір утворений виростками плечової кістки і міжвиростковою вирізкою проксимального відділу ліктьової кістки, а також голівкою променевої кістки і голівочкою.
Дистальний відділ плечової кістки має дві ямки, які забезпечують максимальне згинання та розгинання. Обертання відбувається між голівкою променевої кістки і променевою вирізкою ліктьової кістки, а також між голівкою променевої кістки і голівочкою дистального відділу плечової кістки.
Вінцевий відросток також є ключевим стабілізатором варусної напруги і, ймовірно, сприяє більшій стійкості при розгинанні, ніж при згинанні. У вінцевому відростку три м'які тканини: передня суглобова капсула ліктя, плечовий м'яз і медіальна ліктьова колатеральна зв'язка (MUCL). Колатеральні зв'язки є важливими стабілізаторами ліктя. MUCL є основним стабілізатором проти вальгусної напруги. Ізольована вальгусная нестабільність ліктя може бути виявлена у спортсменів, наприклад, бейсболістів через розрив або ослаблення MUCL.
Механізм травми
Переломи вінцевого відростка зазвичай відбуваються у зв'язку з вивихом ліктя. Такі серйозні травми, як дорожньо-транспортні пригоди, також можуть бути причиною.
Найбільш поширеною причиною вивиху ліктя є падіння на лікоть або витягнуті руки з висоти росту потерпілого або вище. Конкретні механізми перелому вінцевого відростку (і вивиху ліктя) варіюються і можуть включати скручування і згинання, а також гіперекстензії.
Переломи вінцевого відростка були класифіковані на три типи в рамках системи класифікації Регана і Моррі:
О'Дрісколл пропонує більш клінічно значущу і більш широко поширену класифікацію серед хірургів-ортопедів:
Переломи вінцевого відростка можуть бути діагностовані на простій серії рентгенограм, як правило, на боковій або 45 ° внутрішньо нахиленої проекції.
КТ, зазвичай, необхідна для визначення характеристик перелому за розміром фрагмента, ступенем залучення передньо-медіальної області і складного переломо-вивиху.
У випадках, коли діагноз не ясний після рентгенограм, призначається КТ або МРТ, за допомогою яких можна краще визначити стан кісткової і м'яких тканин.
Лікування
У більшості ліктів, які залишаються нестабільними після закритого вправлення, або є значні переломи, або серйозні пошкодження м'яких тканин, або і те й інше - показано оперативне лікування.
Великі переломи вінцевого відростка можуть бути жорстко фіксовані, а дрібні або роздроблені переломи можуть бути зафіксовані шляхом ушивання кістки і передньої капсули до передньої ліктьової кістки за допомогою швів або анкерних швів.
Рання мобілізація бажана, оскільки тривала іммобілізація (після 3-4 тижнів) призводить до майже повсюдно поганих результатів, включаючи стійку контрактуру, біль і втрату функції. Лікоть захищений від варусної і вальгусної нестабільності за допомогою шарнірних кріплень.
Спостереження і рекомендації
Подальша допомога - це баланс між підтримкою стабільності та відновленням руху.
Оскільки імобілізація триває і лікоть поступово мобілізується, необхідні серійні рентгенограми.
ЛФК відіграє центральну роль у відновленні рухливості. Пацієнтам, які повільно відновлюють рух, можуть знадобитися або послідовні прогресивні шини, або динамічні шини. Більшість функціональних вправ можна виконувати при згинанні ліктя від 30 до 130 градусів. Якщо відновлення рухливості незадовільне пацієнтам може знадобитися хірургічне втручання для усунення контрактури.
ДОВІРТЕ ТУРБОТУ ПРО СВОЄ ЗДОРОВ'Я ПРОФЕСІОНАЛАМ!
Вінцевий відросток ліктьової кістки - одна з кісткових структур, яка може бути зламана і грає важливу роль в стабільності ліктя після вивиху.
Переломи вінцевого відростку є відносно рідкісними травмами, зустрічаються приблизно у 2-15% пацієнтів з вивихом передпліччя. Вони часто виникають при травмі, що зветься «жахливою тріадою ліктя», яка включає в себе вивих ліктьової кістки, перелом голівки променевої кістки, а також перелом вінцевого відростка.
Анатомія ліктя
Ліктем є суглоб з обертовими і шарнірними компонентами. Він складається із зчленувань між плечовою, ліктьовою і променевою кістками. Шарнір утворений виростками плечової кістки і міжвиростковою вирізкою проксимального відділу ліктьової кістки, а також голівкою променевої кістки і голівочкою.
Дистальний відділ плечової кістки має дві ямки, які забезпечують максимальне згинання та розгинання. Обертання відбувається між голівкою променевої кістки і променевою вирізкою ліктьової кістки, а також між голівкою променевої кістки і голівочкою дистального відділу плечової кістки.
Вінцевий відросток також є ключевим стабілізатором варусної напруги і, ймовірно, сприяє більшій стійкості при розгинанні, ніж при згинанні. У вінцевому відростку три м'які тканини: передня суглобова капсула ліктя, плечовий м'яз і медіальна ліктьова колатеральна зв'язка (MUCL). Колатеральні зв'язки є важливими стабілізаторами ліктя. MUCL є основним стабілізатором проти вальгусної напруги. Ізольована вальгусная нестабільність ліктя може бути виявлена у спортсменів, наприклад, бейсболістів через розрив або ослаблення MUCL.
Механізм травми
Переломи вінцевого відростка зазвичай відбуваються у зв'язку з вивихом ліктя. Такі серйозні травми, як дорожньо-транспортні пригоди, також можуть бути причиною.
Найбільш поширеною причиною вивиху ліктя є падіння на лікоть або витягнуті руки з висоти росту потерпілого або вище. Конкретні механізми перелому вінцевого відростку (і вивиху ліктя) варіюються і можуть включати скручування і згинання, а також гіперекстензії.
Переломи вінцевого відростка були класифіковані на три типи в рамках системи класифікації Регана і Моррі:
- тип 1: відрив кінчика вінцевого відростка
- тип 2: фрагмент, що включає <50% вінцевого відростка
- тип 3: фрагмент, що включає> 50% вінцевого відростка
О'Дрісколл пропонує більш клінічно значущу і більш широко поширену класифікацію серед хірургів-ортопедів:
- тип I: включає кінчик вінцевого відростка і зачіпає приблизно одну третину
- тип II: поразка передньо-медіальної сторони в різному ступені з більш медіальним залученням, що представляє більш важкий підтип травми
- тип III: з основою і з руйнуванням більше 50% вінцевого відростка
Переломи вінцевого відростка можуть бути діагностовані на простій серії рентгенограм, як правило, на боковій або 45 ° внутрішньо нахиленої проекції.
КТ, зазвичай, необхідна для визначення характеристик перелому за розміром фрагмента, ступенем залучення передньо-медіальної області і складного переломо-вивиху.
У випадках, коли діагноз не ясний після рентгенограм, призначається КТ або МРТ, за допомогою яких можна краще визначити стан кісткової і м'яких тканин.Лікування
У більшості ліктів, які залишаються нестабільними після закритого вправлення, або є значні переломи, або серйозні пошкодження м'яких тканин, або і те й інше - показано оперативне лікування.
Великі переломи вінцевого відростка можуть бути жорстко фіксовані, а дрібні або роздроблені переломи можуть бути зафіксовані шляхом ушивання кістки і передньої капсули до передньої ліктьової кістки за допомогою швів або анкерних швів.
Рання мобілізація бажана, оскільки тривала іммобілізація (після 3-4 тижнів) призводить до майже повсюдно поганих результатів, включаючи стійку контрактуру, біль і втрату функції. Лікоть захищений від варусної і вальгусної нестабільності за допомогою шарнірних кріплень.
Спостереження і рекомендації
Подальша допомога - це баланс між підтримкою стабільності та відновленням руху.
Оскільки імобілізація триває і лікоть поступово мобілізується, необхідні серійні рентгенограми.
ЛФК відіграє центральну роль у відновленні рухливості. Пацієнтам, які повільно відновлюють рух, можуть знадобитися або послідовні прогресивні шини, або динамічні шини. Більшість функціональних вправ можна виконувати при згинанні ліктя від 30 до 130 градусів. Якщо відновлення рухливості незадовільне пацієнтам може знадобитися хірургічне втручання для усунення контрактури.
ДОВІРТЕ ТУРБОТУ ПРО СВОЄ ЗДОРОВ'Я ПРОФЕСІОНАЛАМ!
Наявний рейтинг: 8 из 5
Будь ласка вибиріть бажану оцінку:
Переваги лікування в ортопедії Руслана Сергієнка
-
10 років на ринку медичних послуг України
-
> 25 років досвіду у провідних фахівців
-
Ганна Вовченко та Руслан Сергієнко - лідери думки серед ортопедів
-
> 150 000 консультацій
-
> 7 500 операцій
-
Всі види знеболення
-
Операційний блок - за світовими стандартами
-
Всі ліки і матеріали в наявності
-
Одномісні палати
-
Триразове харчування
-
Післяопераційна реабілітація
-
Прозорість ціноутворення