Пошкодження дистального прикріплення сухожилля біцепса

М'яз біцепса розташований в передній частині плеча. Він прикріплений до кісток плеча та передпліччя сухожиллями - міцними волокнистими тканинами. Дистально (в області ліктьового суглоба) сухожилля біцепса одне, і воно кріпиться до горбистості променевої кістки.

В області плечового суглоба сухожиль два (довгої і короткої головки біцепса), і вони кріпляться до верхнього полюсу суглобової западини лопатки і клювовидного відростка лопатки відповідно.

Пошкодження дистального сухожилля біцепса зустрічаються рідко (3-5 випадків на 100 000 населення або 2-3% від загальної кількості пошкоджень сухожиль біцепса плеча). Вони найчастіше викликані раптовою травмою і мають тенденцію призводити до більшої слабкості руки, ніж ушкодження проксимальних сухожиль біцепса. Сила згинання і супінації передпліччя зменшується на 35-40%.

Розірване дистальне сухожилля двоголового м'яза не приростає до кістки і не загоюється. Інші м'язи рук дозволяють досить добре згинати лікоть без сухожилля біцепса. Проте вони не можуть виконувати всі функції ліктя, особливо рух повороту передпліччя від долоні вниз до долоні вгору. Цей рух називається супінацією.

Щоб повернути силу руки до майже нормального рівня зазвичай рекомендується операція по відновленню розірваного сухожилля. Проте нехірургічне лікування є розумним варіантом для пацієнтів, яким може бути зайвими повна функція руки.

Анатомія Двоголовий м'яз має два сухожилля, які прикріплюють м'яз до плеча, і одне сухожилля, яке прикріплює його до ліктя. Сухожилля в лікті називається дистальним сухожиллям біцепса. Воно прикріплюється до частини променевої кістки, так званої бугристості - невеликим виступом на кістці поруч з ліктьовим суглобом. Біцепс допомагає нам зігнути і повернути руку.

Розрив сухожилля біцепса може бути частковим або повним.

Повний розрив повністю відокремлює сухожилля від точки кріплення на кістки. У більшості випадків розриви дистального сухожилля біцепса повні. Це означає, що весь м'яз відділяється від кістки і скорочується до плеча. Розрив сухожилля двоголового м'яза ліктя зустрічається рідко. 

Причина

Основною причиною розриву дистального сухожилля біцепса є раптова травма.

Пошкодження сухожилля біцепса в області ліктя зазвичай виникають, коли лікоть спрямований прямо проти опору. Рідше можна травмувати це сухожилля, коли лікоть сильно зігнутий проти важкого навантаження.

Підйом важкої коробки - хороший приклад. Ви берете тяжкість, не розуміючи істиної ваги. Ви напружуєте м'язи та сухожилля біцепса, намагаючись тримати руки зігнутими, але вага занадто велика, вона змушує руки випростатися. Коли ви чините опір, навантаження на біцепс збільшується, і сухожилля відривається від кістки.

Фактори ризику

Найчастіше рвуть дистальное сухожилля біцепса чоловіки віком 30 років і старше.

Куріння. Використання нікотину може вплинути на міцність і якість сухожиль.

Кортикостероїдні препарати. Використання кортикостероїдів пов'язано зі збільшенням м'язової і сухожильной слабкості.

Симптоми

Розрив дистального сухожилля двоголового м'яза призводить до того, що м'яз несиметрично збільшується ближче до плечового суглобу. Синці і набряклість в лікті також поширені.

При розриві сухожилля часто виникає «тріск» в лікті. Спочатку біль сильна, але через один-два тижня вона може стихнути.

Інші симптоми включають в себе:

• набряк в передній частині ліктя
• видимі синці в лікті і передпліччі
• слабкість при згинанні ліктя
• слабкість при повороті передпліччя (супінації)
• опуклість у верхній частині руки, що створена укороченим м'язом
• відсутність сухожилля підшкірно в типовому місці

Після обговорення ваших симптомів і того, як сталася травма, лікар огляне ваш лікоть. Він перевірить силу супінації вашого передпліччя, попросивши повернути передпліччя проти опору. Ваш лікар порівняє силу супінации з силою протилежного, неушкодженого передпліччя.

Інструментальне обстеження

Рентгенографія. Хоча рентген не може показати м'які тканини, такі як сухожилля біцепса, він може бути корисним для діагностики інших проблем, які можуть викликати біль в лікті.

Ультразвук. Ця техніка візуалізації може показати вільний кінець сухожилля біцепса, що відскочив в руці.

Магнітно-резонансна томографія (МРТ). Краще зображення м'яких тканин. Може показати як часткові, так і повні розриви сухожиль біцепса.

Лікування

Операція по прикріпленню сухожилля до кістки необхідна для відновлення повної сили і функції руки.

Нехірургічне лікування може бути розглянуто, якщо пацієнт літній і менш активний, або якщо травма сталася на руці, яка не домінує, і пацієнт може терпіти відсутність її повної функції. Нехірургічне лікування також може бути варіантом для людей, у яких є проблеми зі здоров'ям, які підвищують ризик ускладнень під час операції.

Нехірургічне лікування

Варіанти нехірургічного лікування спрямовані на полегшення болю і підтримання максимально можливої ​​функції руки. Рекомендації з лікування можуть включати:

• обмеження фізичного навантаження. Уникайте підйому тяжкості і робіт над головою. Щоб полегшити біль і зменшити набряк Ваш лікар може порекомендувати використовувати косиночну пов'язку на короткий час;
• нестероїдні протизапальні препарати. Такі ліки, як ібупрофен і парацетамол, зменшують біль і набряклість;
• фізіотерапія. Після того, як біль зменшиться, Ваш лікар може порекомендувати реабілітаційні вправи для зміцнення оточуючих м'язів, щоб відновити якомога більше рухів.

Хірургічне лікування

Операція з відновлення сухожилля повинна проводитися протягом перших 2-3 тижнів після травми. Після закінчення цього часу сухожилля і м'язи починають рубцюватися і зменшуватися, і відновлення функції руки при хірургічному втручанні може виявитися неможливим. Існує кілька різних методик для прикріплення дистального сухожилля біцепса до кістки.

Звичайний хірургічний варіант полягає в прикріпленні сухожилля за допомогою швів через отвори, просверлені в променевій кістці. Інший метод полягає в прикріпленні сухожилля до кістки за допомогою невеликих полімерних або металевих імплантатів (так званих анкерів). У кожного підходу є свої плюси і мінуси.
Хірургічні ускладнення як правило рідкісні і тимчасові:

• оніміння і/або слабкість передпліччя може виникнути і зазвичай проходить;
• нова кістка може розвиватися навколо місця, де сухожилля прикріплено до кістки передпліччя. Хоча це зазвичай призводить до невеликого обмеження рухів, іноді це може знизити здатність ротації передпліччя. Це може зажадати додаткової операції;
• сухожилля може повторно розірватися після повного загоєння і відновлення.

Відразу після операції ваша рука може бути імобілізована в шині. Вправи з опором, такі, як легке скорочення біцепса або використання гумок, можуть поступово додаватися до плану реабілітації.

Для повного загоєння сухожилля біцепса потрібно більше 3 місяців, важливо захистити його, обмеживши діяльність руки.

Легка робота може початися незабаром після операції. Але важкої роботи і активної діяльності слід уникати протягом декількох місяців. Прихильність плану реабілітації є найбільш важливим фактором для повернення до всіх занять, які подобаються.

Майже всі пацієнти мають повний діапазон рухів і сили на останньому відвідуванні лікаря.